Скрипка — найбільш поширенийсмичковий струнний інструмент, який користується неймовірною популярністю ще зXVI століття в якості сольного і акомпануючого інструменту у складі оркестру. Скрипку також називають«королевою оркестру». 

Суперечки про те, коли і дез’явився цей легендарний музичний інструмент, не вщухають і донині. Деякіісторики припускають, що смичок з’явився в Індії, звідки потрапив до арабів іперсів, а від них уже перейшов до Європи. В ході музичної еволюції було багаторізних версій смичкових інструментів, що вплинули на сучасний вигляд скрипки.Серед них можна виділити арабський ребаб, німецьку роту і іспанську фідель,поява на світ яких відбулося в XIII-XV століттях.

Саме ці інструменти сталипрабатьками двох головних смичкових — віоли і скрипки. Віола з’явилася раніше,вона була різних розмірів, грали на ній стоячи, тримаючи на колінах, а пізніше- на плечах. Такий вид гри на віолі і привів до появи скрипки. 

Деякі джерела вказують на походження скрипки від польського інструментускріпіца або від російської скрипілі, поява яких відноситься до XV століття.

 

Довгий час скрипка вважаласяпростонародним інструментом і не звучала сольно. На ній грали мандрівнімузиканти, а основним місцем її звучання були трактири і кабаки. 

У XVI столітті завиготовлення скрипок беруться італійські майстри, що займалися виробництвомвіол і лютнеї. Вони зодягли інструмент в ідеальну форму і наповнили кращимиматеріалами. Першим майстром, що виготовив першу сучасну скрипку, вважається Гаспаро Бертолотті.Основний внесок у перетворення та виготовлення італійських скрипок все жздійснило сімейство Аматі. Вони зробили тембр звучання скрипки більш глибоким ініжним, а характер звучання — більш багатогранним. Головною задачею, яку поставили перед собою майстра, вони виконали чудово -скрипка, як і голос людини, повинна була в точності передавати емоції і почуттячерез музику.

Трохи пізніше, там же в Італії, над удосконаленням звучання скрипкипрацювали всесвітньо відомі майстра Гварнері і Страдіварі, чиї інструменти насьогоднішній день оцінюються в цілі статки.

У XVII столітті скрипка стаєсольним учасником оркестрового складу. У сучасному оркестрі налічує близько 30%скрипалів від загального числа музикантів. Діапазон і краса звучання музичногоінструменту настільки широкі, що для скрипки пишуться твори всіх жанрів музики.Великі композитори світу писали безліч неперевершених шедеврів, де головнимсоло інструментом була скрипка. Перший твір для скрипки було написано в 1620 роцікомпозитором Маріні і називався «Romanesca per violino solo е basso».

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.