Ми живемо в реальному світі, де на кожного знайдеться бажаючий «підсунути», зайняти його місце під сонцем. Це стосується всіх аспектів життя, починаючи з місця в переповненій маршрутці і закінчуючи особистою інформацією на комп’ютері. Якщо за ваш комп’ютер сяде користувач, який недоброзичливо до вас налаштований, то він може спеціально зіпсувати якісь файли. Але якщо людина не може сісти за ваш комп’ютер або не хоче підставлятися, то віона буде використовувати спеціальну програму — вірус.

 
Зразу домовимося: для стислості викладу терміном «віруси» я буду називати будь-які шкідливі програми, поширювані таємно від користувача або мають небажані для користувача функції, про які йому не повідомляється явно. Насправді не всі ці програми відносяться до вірусів — для них існує досить обширна класифікація: троянські програми, бекдори, мережеві та поштові черв’яки, шпигунські програми, рекламне ПЗ, звонилки, програми-жарти і т.п.
 
Віруси — програми, створені з хуліганських, кримінальних і інших спонукань з метою завдати моральної чи матеріальної шкоди. Небезпечні всі види вірусів, тому що будь-який з них може нести в собі будь-яку команду від написання на екрані слова «Привіт» до команди стирання з диска будь-яких даних і навіть пошкодження деяких компонентів комп’ютера. Вірус, що знаходиться на комп’ютері в неактивному стані, безпечний. Але в той момент, коли користувач запускає на своєму комп’ютері заражену програму (або запуск здійснюється який-небудь скриптом), вірус активізується і змушує комп’ютер слідувати його (вірусу) інструкцій. Що це за інструкції, відомо тільки творцеві віруса.
 
Історія комп’ютерних вірусів почалася в далекому 1940 році, коли математик Джон фон Нейман написав книгу, де були описані принципи, які лягли в основу всіх вірусів. У 1959 Л. Пенроуз опублікував статтю про самостійно поширювані біологічні структури. А інший вчений, Ф. Шталь, отримані з цієї статті знання реалізував на практиці в програмуванні. Так була написана перша самовідтворювана программа.
З самого початку ці дослідження, що належали до області створення штучного інтелекту, представляли собою чисто науковий інтерес. Вчені прагнули удосконалити світ, зробити його більш пристосованим для життя людини. Однак саме ці теоретичні дослідження привели до того, що комп’ютерний світ став менш доброзичливий до його творцям і користувачам. Уже в 1978-1979 роках були зареєстровані перші справжні віруси, що виробляють руйнівні дії і отримали власні імена. У середині 1980-х таких програм налічувалося менше двох десятків (брудна дюжина — «Брудна дюжина» Тома Неффа — список небезпечних програм — вандалів). Сьогодні написано більше 200 тисяч комп’ютерних вірусів.
 
Компьютерним старожилам особливо пам’ятний вірус «Єрусалим», більш відомий як «П’ятниця 13» — цього дня вірус знищував файли. Це, мабуть, один з перших вірусів, що став причиною епідемії світового масштабу. На згадку про нього протягом декількох років кожна п’ятниця 13 вважалася вихідним днем для «комп’ютерних» працівників: комп’ютери в цей день не рекомендувалося включати взагалі.
 
Протягом 1998-1999 світ потрясла діяльність вірусів Мелісса і CIH. Шоком було те, що програми — віруси псували компоненти комп’ютера, які доводилося згодом замінювати. Були фізично виведені з ладу материнські плати та вінчестери близько мільйона комп’ютерів (приблизно 2% від усього числа комп’ютерів того часу). В епоху модемних з’єднань був поширений дуже неприємний вигляд шкідливих програм Діалер (комунікатор). Якщо ви використовуєте доступ до мережі Інтернет через звичайний модем і телефонну лінію, ці програми можуть змінити налаштування таким чином, що ваш модем буде набирати телефонний номер далекої незнайомої держави, а вам доведеться оплачувати величезні рахунки за міжнародні телефонні розмови. У підсумку зарубіжний провайдер отримає 2-3$ прибутку, а ви заплатите за міжнародне з’єднання 200-300$. Але йому до лампочки, скільки ти витратив. Йому головне, скільки отримав він.
 
З 2000 повідомлення про появу нових вірусів стали такими ж регулярними, як зведення погоди. Зростання числа епідемій досягає того рівня, коли на нові повідомлення користувачі вже не реагують. Нові епідемії починаються тоді, коли ще вирують попередні. Тепер світ живе з цією напастю, як людина з вірусами грипу: вірусна активність існує завжди. Сьогодні найбільш поширений клас шкідливих програм «рекламний». До самим невинним його витівок можна віднести здатність заповнити весь екран монітора вашого комп’ютера настирливою рекламою. Вона буде плодити нові віконця з рекламними текстами, змінювати налаштування стартовою сторіночки вашого браузера на свій розсуд. 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.