Причиною конфлікту в сім’ї може стати що завгодно:різні життєві інтереси, невлаштованість побутових умов, вплив сторонніх людей,родичів, подружня невірність. Але справжня причина розбіжностей прихована, як правило, в самому подружжі. У таких випадках часто говорять про відмінність характерів. А правильніше було б говорити саме про їх надмірному схожість: дуже схожі сучасні чоловік і жінка — непоступливістю, бажанням диктувати свою волю, домінувати в сім’ї.

 
У сімейному конфлікті не буває ні абсолютно правих,ні цілком винних. Не буває і переможців, перемога одного завжди обертається поразкою для сім’ї в цілому.
 
Причиною першої кризи нерідко бувають наївні,нереальні погляди молодих про шлюб та сімейне життя. Навіть психологи дивуються: в розмовах на ці теми дівчата в основному запевняють, що будуть любити своїх чоловіків, але вони повинні завжди купувати їм дорогі речі і звільняти їх від усяких турбот. А чимало юнаків цілком серйозно думають, що кохана не тільки повинна бути дружиною, але і замінити турботливу маму.
 
Не так легко з мрій опуститися на землю, де не все, на жаль, пахне весільними трояндами, медовий місяць не може тривати все життя, як мріялося молодим. Міцна сім’я будується на зовсім іншій любові, в основі якої — взаємна повага, підтримка, вміння поступатися своїми зручностями.
 
Досить часто молоді подружжя лаються тому, що відкривають один у одного нові якості не привабливі риси, яких не помічали досі.Відбувається нелегка перебудова «вільної» психології на сімейну «парну»психологію. Не завжди і всім це вдається. Все залежить від того, наскільки глибоко кожен з молодят усвідомлює необхідність такої зміни: чим більше опирається їй, тим частіше в сім’ї виникають конфлікти.
 
Не буде щасливою і та родина, яка замкнена у власній шкаралупі, у своїх почуттях. Адже любов — це тільки одна з граней різноманітності людського життя. На світі чимало важливих і цікавих справ -робота, громадська діяльність, спорт, мистецтво, література. На світі є і друзі, з якими слід не приривати відносин. Обмежитися тільки родинними інтересами — значить збіднити себе.
 
З народженням дитини починається другий кризовий період у житті молодої пари. Кому бути біля колиски, кому прати пелюшки? Кому виносити немовля на свіже повітря, а кому готувати обід, вечерю, прибирати в квартирі? Безліч проблем навалюється на молоду сім’ю.
 
Чи треба дивуватися, що жінка в цей нелегкий період буває роздратована, сварлива, іноді забуває про чоловіка, зосереджуючи всю увагу на дитині і домашній роботі. Брак часу нерідко породжує і накопичує в неї незадоволення собою, своїм подружнім життям. Постійна втома, дратівливість переростають у психологічну напруженість. Сімейні сварки, а іноді і конфлікти на роботі розпікають атмосферу до межі, і тут вже досить найменшої іскри, щоб спалахнула пожежа.
 
У конфліктних сім’ях не в пошані взаємоповага та взаємодопомога. Багато жінок, як свідчать дослідження соціологів, мають погану звичку лаяти чоловіків при сторонніх, рідних, знайомих. Така нетактовне критика вбиває кохання, веде до емоційних зривів, конфліктів, відчуження.
 
Багатьом часто вистачає егоїзму. І тоді одне намагається перевиховати, внутрішньо переробити друге, змусити його стати«таким, як я хочу», забуваючи, що силою ще нікому не вдалося цього досягти.
 
У конфліктній родині впадає в очі насамперед низький рівень взаєморозуміння і висока автономність потреб, інтересів, бажань.Тут кожен хоче жити тільки для себе. Стратегія, що об’єднали двох людей,поступово згасає, настає, холодна відчуженість. Від такого нерадісної шлюбного життя до розлучення — один крок.
 
Добре коли люди прагнуть піднятися над конфліктом.Чи можна цього домогтися? Безумовно. Перш за все під час конфлікту подружжя повинні прагнути не перемоги одного й поразки іншого, а тільки перемоги обох.Нерозумно приховувати в душі образу, — чим швидше розкрито конфлікт, тим менше лиха він принесе. Потрібно відкрито і чесно висловлювати свої почуття, не залучати до обговорення сьогоднішнього непорозуміння минулі образи. І нарешті,завжди слід враховувати настрій, психічний стан партнера, навіть маючи впевненість, що він помиляється.
 
Сім’я — одне із самих головних джерел і нашого щастя, і горя в нашому житті. Тому треба пам’ятати: любов, закоханість -почуття само згасаюче, воно живуть, поки ми їм допомагаємо.
 
Щоб побудувати міцну сім’ю і забезпечити її нормальне життя, потрібні свідомі, цілеспрямовані зусилля. А для того, щоб вона розпалася, не треба нічого, достатньо просто почекати. Все зіпсується,розпадеться само собою. Це об’єктивний закон природи, і нічого шукати якогось винуватця.
 
Звичайно, у чоловіка і дружини завжди будуть свої окремі інтереси, деякий відмінність у поглядах та смаках. Це природно. Головне,щоб була відповідність основних поглядів та інтересів. Духовне споріднення близьких людей — запорука надійності сучасного шлюбу.
 
Як підтримувати це  протягом довгих років спільного життя? Перш за все треба добре знати як себе самого, реально оцінювати свої достоїнства і недоліки, так і свого чоловіка, свою дружину, щоб розвивати кращі риси власного характеру, недолікам не давати волі. Допомагати і улюбленим бути такими ж розсудливими.
 
Ніщо так не псує подружнього життя, як дрібниці. У магазині чоловік придбав не ту зубну щітку, хліб за вечерею не першої свіжості,від піджака відірвався гудзик … І цього буває вже досить, щоб зіпсувати вечір цілої сім’ї. Все це дрібниці, і до них так і треба ставитися. Вони не варті того, щоб відбирати у нас радість життя.
 
Доведено, що такі риси характеру, як витримка,терпіння, поступливість, добродушність, сприяють подружнього щастя, а грубість,владність, підозрілість, егоїзм — шкодять йому. Отже перші треба берегти і розвивати, а других намагатися позбутися. Це й означає будувати своє щастя.День за днем, власними руками.
 
Ніхто не зробить цього за вас. Навіть занай сприятливіших умов, при максимальній допомозі батьків, держави, науки, не зникнуть сімейні драми, залишаються в сімейному житті сфери, де можуть допомогти самі собі тільки двоє, родинних душі, — він і вона.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.