Ви уникаєте перебування посеред площі, вулиці? Вам здається, що таким чином вас всі побачать і навколишні почнуть активно обговорювати вашу появу? При цьому, крім негативних розмов на вашу адресу не слід очікувати будь-чого більш втішного? До цього слід додати, що вам комфортніше знаходиться 24 години на добу в рідних стінах, ніж висовувати свій ніс на вулицю? Пізнаєте в цьому себе?

Як би сумно звучить, але в сучасному світі страх відкритого простору не є рідкісною фобією. Причини виникнення страху відкритого простору «Страх площ», «боязнь відкритого простору», «небажання покидати власну оселю» — ось так, найчастіше, називається агорафобія.

Якщо у людини є генетична схильність до психічних захворювань, йому складно похвалитися стійкою нервовою системою. Вона нерідко тривожитися через дрібниці, і при цьому її дитинство було наповнене не найкращими подіями. Саме такі люди найбільше схильні до даного страху.

Не дарма австрійський психіатр Фрейд казав, що всі ми родом з дитинства. Так, коріння агорафобії можуть виникнути в дитячому віці. Приміром, малюкові властиво будь-яку дріб’язкову критику, зауваження пропускати через себе. Природно, це приносить йому лише біль. В результаті виникає бажання стати невидимкою, сховатися від суспільства, закритися в своїй кімнаті і не виходити на вулицю.

Також причини агорафобії у жінок ховаються в низькому фінансовому рівні, невмінні подолати важкий життєвий період, пов’язаний з розпадом шлюбних уз або смертю коханої людини.

Важливий той факт, що страх відкритого простору стукає у двері тих, чий вік коливається від 20 до 25 років.

Як впоратися з агорафобією?

Процес одужання, однозначно, займе не менше року. Не слід займатися самолікуванням. Краще довіритися кваліфікованому фахівцю, який призначить вам лікування за допомогою психотерапевтичних методів.

Приміром, психолог запропонує вам скласти список ситуацій, що викликають страх. Потім ви пропрацює разом з ним передбачувані моделі поведінки в кожному конкретному випадку, або ж він вас навчить контролювати власні відчуття, емоції.

Так, ставите таймер на 30 хв., занурюємося в свої самі немислимі страшні фантазії, страхи. Через півгодини виходите з цього стану. Таким чином, навчаєтесь керувати своєю фобією.

Не виключений варіант, що лікар пропише препарати-антидепресанти. Варто відзначити, що при лікуванні агорафобії використовуються такі ж техніки, як і при позбавленні від панічних атак.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.