Осінь збирає, авесна з’їдає.
 
То сніг, тозавірюха, бо вже зима коло вуха.
 
Зимою сонце крізьплач сміється.
 
Береженого Богбереже, а козака –шабля.
 
Хліб та вода – токозацька їда.
 
Шевченко дужийбув не силою, а словом мудрим.
 
Тарасів «Заповіт»облетів увесь світ.
 
Вченому світ, аневченому тьма.
 
Гарно того вчити,хто хоче все знати.
 
Книга вчить, якна світі жить.
 
Кожна голова маєсвій розум.
 
Не лінись рановстати та змолоду більше знати.
 
Розум — скарблюдини.
 
Вмій пожартувати,та знай, коли перестати.
 
Не той друг, хтомедом маже, а той, хто правду каже.
 
Хто бреше, томулегше, а хто правдує, той бідує.
 
Не дивись начоловіка, а на його діло.
 
Хто ранопідводиться, за тим і діло водиться.
 
Не одежа краситьлюдину, а добрі діла.
 
Яка яблунька, такій яблука.
 
На годинуспізнився – за рік не доженеш.
 
Сухар з водою,аби, серце, з тобою.
 
Хто любить, тойтого й голубить.
 
Дай серцю волю –заведе в неволю.
 
Краще на вбогійжениться, чим вік з багатою волочиться.
 
Коли убогомужениться, той ніч мала.
 
Вибирай жінку націлий вік.
 
Перше чимодружитись, треба роздивитись.
 
Постав мені хатуз лободи, а в чужую не веди!
 
Батьки глядятьдочку до вінця, а чоловік до кінця.
 
Жінка чоловіковіподруга, а не прислуга.
 
Сім’я міцна –горе плаче.
 
На красиву жінку гарнодивитись, а з розумною гарно жить.
 
Вчи жінку бездітей, а дітей без людей.
 
Біля рідної маткидобре дитятку.
 
Від малих дітейболить голова, а від великих – серце.
 
Умієш дітейродить – умій же їх і вчить.
 
Одна мати родить,та не один розум дає.
 
Скажи мені, хтотвій товариш, — тоді я скажу, хто ти.
 
З ким поведешся,того й наберешся.
 
Друга шукай, анайдеш – тримай.
 
Друзі пізнаютьсяв біді.
 
Не той друг, щолащиться, а той, що печалиться.
 
Умій сказати,умій і змовчати.
 
Більше діла –менше слів.
 
Добре роби, добрей буде.
 
Добре ім’я –найкраще багатство.
 
Хто людям добрабажає, той і собі має.
 
Все добрепереймай, а зла уникай.
 
Коли немає сили,то й світ не милий.
 
Хвороба нікого некрасить.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.