Писанки — майстерно розписані Великодні яйця — належать до числа кращих творів українського народного мистецтва. Історія походження писанок сягає сивої часи, вона пов’язана з язичницьким культом прославлення вічного закону весняного пробудження всього сущого на землі. Навесні наші предки святкували один з великих дохристиянських свят — Воскресіння, або Великий день (Пасха).Розпис, різноманітний по техніці і візерунками, відображає високий рівень художньої майстерності українського народу, його схильність до образного мислення, до переосмислення подій навколишнього життя.

Найпоширеніші на українських писанках орнаменти містять різні за формою зображення, що символізують Всесвіт і Сонце — джерело світла і життя.

Розписане яйце, що в доісторичні часи символізувало життя, яке в образі курчати пробивається крізь шкаралупу, — в християнському розумінні стає символом воскресіння Христа, який, подолавши смерть, дарує людству вічне життя.

Українські писанки з давніх часів вважалися взірцем високого мистецтва. Наприклад, Тарас Шевченко, бажаючи висловитися про красу українського села, написав: «Село на Нашій Україні — неначе писанка …».

Писанки розписували у всіх областях України. Вони відрізняються кольоровою гамою, орнаментами. Спосіб виготовлення писанок простий, але він вимагає певних навичок і терпіння.

Як би там не було, а в кожній українській родині готували Великодні писанки. На Великдень їх дарували один одному, батькам, знайомим, друзям. І кожен зберігав це маленьке диво як святиню, як оберіг.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.