На скелястому мисі правого берега Дністра височить сувора і грізна Хотинська фортеця — свідок кривавих боїв і героїчних подвигів багатьох поколінь. В Х- XI ст. у Хотинській фортеці знаходився один з найважливіших оборонних пунктів Київської Русі, а пізніше — Галицького князівства.

Наприкінці XIV в. Хотин входить до складу Молдавського князівства. Тоді, під час панування господаря Молдавії Стефана III (1457-1504 р.р.), Хотинський замок грунтовно перебудували. З певними змінами Хотинський замок зберігся до наших днів.

У Хотинській фортеці неправильна форма, яка повторює конфігурацію рельєфу. Основне ядро Хотинської фортеці — це неправильний овал з кам’яними стінами, товщиною до 8 м, і вежами: Північної, Східної, Комендантсько та Північної в’їзного, висота яких досягає 40 метрів.  Найбільша — «Вежа останньої оборони» — виступає за кільце стін в північній частині.

Стіни Хотинського замку прикрашені геометричним орнаментом з червоної цегли, характерним для українського і молдавського декоративного мистецтва. Хотин, що стоїть на стику кордонів кількох держав, мав велике стратегічне, адміністративне та економічне значення. Ось чому за Хотин велися криваві битви.

Протягом XVI-ХII ст. Хотинська фортеця, шляхом важких боїв і дипломатичних переговорів, багато разів міняла власників. Належала Польщі, Молдавії, Туреччини. У 1621 р. тут розігралася знаменита Хотинська битва, наслідки якої врятували Західну Європу від експансії ісламу. Польсько-козацькі війська під командуванням Яна Ходкевича і Петра Конашевича-Сагайдачного перемогли 250-тисячне турецьке військо. Під час козацьких воєн Хотинський замок двічі — в 1650 і 1653 р.р. — Був узятий військами Богдана Хмельницького.

11 листопада 1673 під Хотином польські війська під командуванням Яна Собеського розгромили 65-тисячне військо Хусейна Паші і зайняли Хотинську фортецю. Але на початку XVIII в. туркам вдалося зміцнитися в Хотині надовго. Потрібно визнати, що турки піклувалися про Хотині. В 1711- 1718 р.р. за допомогою французьких інженерів було проведено реконструкцію цитаделі. Навколо Хотинського замку звели так звану Нову фортецю — зовнішнє кільце укріплень, чотирикутне за формою, 1200×250 м; вали з сімома бастіонами оточені глибоким ровом.

До Хотинської фортеці вели четверо воріт: Кам’янецькі, Яські, Бендерські і запасні. Всередині знаходилися казарми, мечеть, комендантська будинок, склади. Хотинська фортеця стала найпотужнішим вузлом Османської імперії, але під час російсько-турецької війни її кілька разів захоплювали російські війська. Найвідоміша — Ставчанська битва в 1739 році.

У 1807 р російські оволоділи Хотином остаточно. Відступаючи, турки майже повністю зруйнували Хотинський замок. Згідно Бухарестським мирним договором 1812 року, Хотин увійшов до складу Росії, на його відновлення виділено 4810 рублів золотом. У 1835 р, для розміщеного тут російського гарнізону, на території Хотинського замку збудували церкву Олександра Невського. Дуже скоро Хотинська фортеця втратила своє оборонне значення. Тепер Хотинська фортеця належить історико-архітектурному заповіднику.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.