Судова практика показує, що більшість спорів між роботодавцем і працівником виникає при звільненні останніх з ініціативи роботодавців. Для того щоб не виникали непорозуміння в процесі розірвання трудового договору, обидві сторони повинні добре знати свої права і обов’язки.

Питанням про те, як звільнити працівника по КЗпП, задаються багато роботодавців. Перш за все, необхідно оповістити працівника про майбутнє звільнення не пізніше ніж за два місяці. Попередження має бути оформлено наказом керівника, в якому працівнику обов’язково треба поставити свій підпис.

Відповідно до першого пункту ст. 40 КЗпП працівника можна звільнити у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. Правда, у випадку реорганізації або ліквідації підприємства роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. Якщо це неможливо, працівникові потрібно звільнитися і працевлаштовуватися самостійно. Аналогічно роботодавець має право вчинити при скороченні штату працівників.

Якщо працівник недобросовісно виконує свої трудові обов’язки, то його також можна звільнити відповідно до третього пункту статті 40 КЗпП. Для того щоб більш цивілізовано звільнити працівника з такої причини, слід провести атестацію на підприємстві. В результаті буде виявлено, що працівник не є достатньо кваліфікованим для виконання трудових обов’язків.

Якщо працівник не відповідає посаді за станом здоров’я, має бути отримано висновок медико-соціальної експертної комісії. Без укладення звільнити працівника із зазначеної причини не вийде. У трудовому договорі прописуються обов’язки працівника, які він повинен виконувати. У разі систематичного невиконання цих обов’язків, роботодавець має право звільнити працівника. Тільки повинне бути присутнім документальне підтвердження такої поведінки працівника. Наприклад, наявність догани в письмовій формі вже дає право роботодавцю на наступне звільнення.

Якщо працівник більше трьох годин був відсутній на робочому місці без поважних причин, його можуть звільнити згідно четвертого пункту статті 40 КЗпП. Також прогулом вважається невихід на роботу без жодних підстав.

Згідно шостому пункту статті 40 КЗпП, роботодавець може звільнити працівника за неявку на роботу протягом чотирьох місяців підряд. Природно, це не поширюється на відпустку по вагітності. Трудовий договір може бути розірваний у разі розкрадання майна власника конкретним працівником. Це восьмий пункт Статті 40 КЗпП.

Працівника можна звільнити після вступу в силу судового вироку або прийняття постанови про накладення адміністративної відповідальності. Якщо працівник здійснював на підприємстві фінансові махінації з метою отримання особистої вигоди, його можна звільнити від виконання трудових обов’язків за винні дії. Це передбачено в другому пункті ст. 41 КЗпП. До речі підставу для розірвання трудового договору є і вчинення аморального вчинку. Особливо це стосується працівників освітніх та виховних установ.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.