Угоду було так названо на честь невеликого селища, де все і відбувалося. Це люксембурзька провінція, що граничить з Німеччиною недалеко від річки Мозель. Тоді список країн Шенгенської угоди налічував лише 5 держав. Першими творцями об’єднання стали Франція і Німеччина, і ще 3 країни, що утворюють Бенілюкс: Бельгія, Нідерланди, Люксембург.

Суть цієї угоди лежала у видаленні внутрішніх кордонів між країнами. Це завдання мало на увазі під собою створення одного простору в різних сферах життя країн. У ході обговорення нюансів початковий список країн Шенгенської угоди дійшов висновку, що необхідно буде підписати ще й додатковий договір, який буде чітко роз’яснювати, яким чином між державами пропадуть митниці і кордони.

Таке об’єднання було б правильним, якби весь список країн Шенгенської угоди мав одну і ту ж законодавчу платформу в медицині, поліції, безпеки, юстиції, загальних правилах про надання політичного притулку та віз. Абсолютно весь список країн Шенгенської угоди зобов’язаний був мати безперешкодний доступ до бази даних із заявами про надання віз або притулку.  Наступним етапом створення об’єднання став 1990 рік, 19 червня. Саме тоді весь список країн Шенгенської угоди підписав Конвенцію про виконання правил для першого складу. Пізніше, 26 березня 1995 до цього висновку долучаться Португалія та Іспанія. Цей документ був підписаний і іншими країнами, але це не зобов’язувало їх дотримуватися прийнятих правил (Австрія, Греція, Італія та Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, Ісландія).

Поступова інтеграція зони Шенгену раніше не була пов’язана з силою ЄС, вона просто виконувала завдання збільшення цього простору, але в 1999 році все помінялося. Керівництво ЄС прийняли рішення про те, що Шенгенська угода має вступити в Європейський Союз. Це було пов’язано з тим, що весь список країн Шенгенської угоди дуже нагадував складу держав, що входять в ЄС, за винятком кількох. 25 березня 2001 під вплив Конвенції сюди потрапляють ще 5 скандинавських країн, тобто повноцінно входять в межі Шенгену. Цей крок пояснює зникнення будь-яких митних перешкод, за винятком Великобританії та Ірландії, а також Норвегії та Ісландії, що не поповнюють список країн Шенгенської угоди.

Список країн Шенгенської угоди на сьогоднішній день.

  • Австрія
  • Латвія
  • Словаччина
  • Бельгія
  • Литва
  • Словенія
  • Угорщина
  • Ліхтенштейн
  • Фінляндія
  • Німеччина
  • Люксембург
  • Франція
  • Греція
  • Мальта
  • Чехія
  • Данія
  • Нідерланди
  • Швейцарія
  • Ісландія
  • Норвегія
  • Швеція
  • Іспанія
  • Польща
  • Естонія
  • Італія
  • Португалія

Сьогодні станом на 2014 рік між 26 країнами повністю зникли кордони, перестали діяти митні перевірки, пішов у минуле паспортний контроль. А маючи на руках шенгенську візу, Ви безперешкодно можете собі дозволити переміщатися по шенгенського простору, іншими словами, відвідати будь-яку країну з ЄС. Прикордонний контроль був збережений тільки для третіх країн. Тільки от Великобританія відмовляється скасовувати паспортний контроль, так як є противником таких введень. А разом з нею і Ірландія, так як вони обидві утворюють свій єдиний паспортний контроль.

Великобританія і Ірландія поставили свої підписи під Шенгенською угодою, але залишаються поза Шенгенською зоною і паспортний контроль в цих країнах поки не скасований. У Болгарії, Румунії і на Кіпрі відмова від паспортного контролю лише планується. Сьогодні в 2014 році візи в ці країни не є шенгенськими і отримують їх тільки в посольствах цих країн.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.