Поява на світ нової людини – це завжди чудова і особливо значуща подія, до якої кожна родина готується заздалегідь. І це не тільки покупка численних дитячих приладдя, а й вибір імені для малюка.

Ще нашими предками був помічений тісний взаємозв’язок між ім’ям, долею і характером людини, тому й підходили до цього питання з усією серйозністю. Наприклад, на Русі православні християни давали імена тільки по святцях. Немовлят нарікали ім’ям того святого, день пам’яті якого припадав на дату народження цієї дитини. Вважалося, що святий-покровитель, ім’ям якого названо малюк, оберігатиме його все життя.

З часом традиції перестала дотримуватися, батьки все частіше стали давати імена за своїм смаком. При виборі імені дитини є ряд спільних особливостей, характерних і для чоловічих, і для жіночих імен. Але саме для дочки батьки особливо ретельно намагаються знайти ім’я, яке підкреслить її індивідуальність, додасть чарівність і принесе щастя. Як же зробити правильний вибір?

Для початку варто дуже уважно вивчити значення вподобаного імені. Приміром, знову стало популярним в наш час ім’я Варвара з давньогрецької означає «дикунка, іноземка», а не менш поширене – Мілена – зі старослов’янської перекладається як «мила».

Дівчаткам не рекомендують давати імена, що походять від чоловічих, такі, як Євгенія, Олександра, Ярослава. Вважається, що в дитинстві вони занадто емоційні й дратівливі. Дорослішаючи, у таких дівчаток найчастіше формується непростий суперечливий характер, розвиваються якості, більш властиві чоловічому характеру. Виняток тут – дівчата які народилися влітку і навесні, і дівчатка, що мають м’які по батькові: Петрівна, Михайлівна, Олексіївна.

Варто звернути увагу і на співзвучність імені по батькові. Добре, коли ім’я та по батькові легко вимовляються разом. Особливо це стосується іноземних імен – Джулія Іванівна або Селін Андріївна звучать безглуздо.

Небажано називати дівчинку ім’ям героїні юлюбленого телесеріалу або якимсь дуже нетиповим, ексклюзивним ім’ям. Адже невідомо, як підросла донька буде його сприймати і чи не викличе воно насмішок з боку оточуючих. Можливо, що вона взагалі вирішить змінити його.

В деяких сім’ях є королівська традиція – дочка називають іменем матері, а сина на честь батька. Але, як правило, відносини тезок складаються дуже непросто. Вважається, що дівчинка бере від матері-тезки не тільки позитивні, але і негативні якості.

Не слід називати дитину і на честь покійних близьких. Давно підмічено, що життя таких людей складається не дуже вдало.

Звичайно, вибір імені – це суто індивідуальна справа, але перш ніж остаточно зупинитися на варіанті, що сподобався, можливо, варто перенести обране ім’я на себе і зрозуміти, наскільки комфортно нам з цим ім’ям і чи не буде воно важким тягарем для його носійки.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.